Зима, що нас змінила

Мета: вшанувати пам’ять героїв Небесної сотні; формувати в учнів розуміння єдності і цілісності України, усвідомлення себе українцем, почуття особистої відповідальності за долю держави, готовність служити Батьківщині своєю працею та стати на захист державних інтересів країни.

Обладнання: мультимедійна презентація,список прізвищ героїв з фото, карта України, мультимедійний проектор.

Хід години спілкування

Велична і свята, моя ти Україно,

Лише тобі карать нас і судить

Нам берегти тебе, Соборну і єдину,

І нам  твою історію творить

І. Організаційний етап

Діти розташовуються в класній кімнаті.

ІІ. Мотивація навчально-виховної діяльності учнів. Оголошення теми уроку.

Учень  1.Краю  мій незрівнянний,  калиновий,
Ти  струною  бриниш  у  серцях.
Із любов’ю  не  раз  оспіваний
Процвітатимеш вічно  в  піснях.
Учень  2.Зеленітимеш  буйними  луками,
Щебетатимеш  співом лісів,
І  прилине до  тебе  з  онуками
Той,  хто  в  юності  вдаль  відлетів.
Учень  1.Знову  птахи  у  вирій збираються
І  твої відлітають  сини,
Наче  птахи  з  гнізда розлітаються,
Не  примчать  лиш  з  початком  весни.
Учень  2.Будеш  небом  безхмарним дивитися,
Квітуватимеш  морем  льонів,
Ніби батько,  знов будеш журитися
Й  виглядатимеш вічно синів.

Так… Саме сьогодні, в цей час, ми маємо, як ніколи, проявити свою любов до рідної Вітчизни. Саме сьогодні, коли керівництво «дружнього народу» розпочало неоголошену війну проти волі, незалежності українців. Зараз нашій країні як ніколи потрібно бути єдиною та згуртованою. На цілісність нашої держави посягнули вороги і багато наших земляків на сьогодні мобілізовано до лав українського війська. Вони з честю відвойовують та захищають кордони нашої держави, борються за її єдність та цілісність. 

ІІІ. Основна частина

1 учень:Ідея єдності українських земель, соборності України сягає глибини віків. Збирання південно-руських земель було пріоритетним напрямком внутрішньої політики київських князів Олега та Ігоря, Святослава та Володимира Великого, Ярослава Мудрого та Володимира Мономаха. Протягом віків втіленням ідеї соборності займались гетьмани України: Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Пилип Орлик.

2 учень:За цей час не одному поколінню українців довелося ціною власного життя здобувати право прийдешніх поколінь на незалежність.

-       1991 рік вписано в новітню історію України, як час, з якого почалася нова сторінка розвитку державності;

-       2004 рік – прояв громадянської активності під час Помаранчевої революції;

-       2013 рік – Революція гідності, що призвела до політичних та суспільних змін в Україні;

-       Літо 2014 – подвиг українських військових та добровольців у боротьбі з російськими бойовиками, які тероризують східні регіони України.

Учитель: Трагічні події в Україні, починаючи з листопада минулого року, тривожать та не залишають байдужими жодного громадянина країни. Кожному з нас необхідно усвідомити, за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвувала своїм життям Небесна сотня та воїни, які загинули і гинуть у боротьбі за свободу, цілісність та єдність держави.

Нагадаємо, Євромайдан розпочався 21 листопада 2013 року, коли журналісти й небайдужі до долі України громадяни вийшли на Майдан Незалежності у Києві на знак протесту проти відмови уряду Миколи Азарова від підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Пізніше протести народу проти режиму Віктора Януковича отримали назву "Революція Гідності".

Відразу після київського Євромайдану свій з'явився і в Рівному. Спершу учасники мітингів ще сподівались і вимагали, щоб тодішній президент Віктор Янукович підписав угоду про асоціацію з ЄС на саміті у Вільнюсі 29 листопада. А згодом, коли стало зрозуміло, що влада не тільки не піде на цей крок, а й готова застосовувати силу до мирних протестувальників, Революція Гідності почала потужно набирати обертів...

3 учень:Народе мій, пишаюся тобою:

Моя душа душа – частинка твого «Я».

Красою правди у святім двобою

Понад Майданом сонця лик сія…

Є нація! Хай знають всі у світі:

Ми є! Народ піднявся із колін!

І переможно сонце правди світить,

Співає гордо наш Державний Гімн.

Звучить Державний Гімн України. Всі учні виконують Гімн

Учитель:Україна – це отча земля, рідний край, де ми народилися. Наша держава розташована в центрі Європи. Через усю Україну з півночі на південь протікає могутній Дніпро – одна з найбільших річок Європи. На берегах Дніпра розкинувся красень-Київ – столиця нашої держави. З півдня Україну омивають моря – Чорне й Азовське. На заході здіймаються у небо вершини Карпат, а на півдні розкинулися Кримські гори. Густі ліси на півночі – це Полісся. А далі на південь природні пейзажі поступово змінюються, переходячи у вільні степи. Ось така дивовижна природа нашої України!

Під час розповіді вчителя йдуть слайди про Україну, звучить фонограма пісні «Моя Україна» муз. Н.Петраша

 «Єдина Україна»

Учень  Нехай ніхто не половинить,

Твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на всіх у нас одна.

Учень  Одна від Заходу й до Сходу

Володарка земель і вод -

Ніхто не ділить хай народу,

Бо не поділиться народ.

Учень  І козаки, й стрільці січові

За тебе гинули в полях.

У небесах сузір'я Лева

Нам світить на Чумацький Шлях.

Учень  Стражденна чаєчко-небого,

Єдині два твої крила.

Виходим, нене, у дорогу,

Аби ти вільною була.

Учень  Нехай ніхто не половинить

Твоїх земель, не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на світі в нас одна.

Учитель: Українським народ має давню історію, він витворив оригінальну й неповторну культуру, відому світові. Україна може пишатися своєю древньою, величною історією.

-       А чи знаєте ви, що означає слово «Україна»?

Пропоную послухати легенду про Україну.

Учениця(розказує легенду):

Легенда про Україну

         Колись давним-давно в одному селі жила бідна вдова. Не було в неї ніякої втіхи від життя, тільки одна важка робота. І ось настав радісний день. В неї народилась дівчинка – маленька, крихітна, гарненька. І мити стала думати, яке ім’я дати своєму дитяті. Тут, звідки – невідомо, осяяна маревом, з’явилася в хаті чарівниця. Вона з тривогою і жалістю дивилася на немовля і сказала вдові: «Не давай дитині імені, вона сама його знайде, а якщо даси, то вона помре».Дівчина росла-підростала, була розумною, слухняною, але невеселою, часто журилася тим, що у неї немає імені. І ось їй виповнилось 16 років. Задумала вона вирушити у білий світ, щоб знайти своє ім’я. мати ніяк не хотіла розлучатися з донькою, але вона була невідступна і потайки вирушила в дорогу. Бідна вдова чекала день, другий, не витримала розлуки і пішла свою доньку шукати. Ішла, йшла і вийшла в чисте поле, жовте-жовте і пшеницею колоситься. В чистому блакитному небі ластівки кружляють, світить ясне сонечко. І бачить мати – спить на полі дівчина, її дочка, та така гарна, що вона мимоволі замилувалась нею. Раптом потемніло синє небо, здійняв вітер куряву, полягла до землі колосиста пшениця. Почувся тупіт та іржання коней, брязкання зброї, вигуки чужою мовою. Це були війська хана Батия. Попереду їхав син хана. Раптом він побачив красуню-дівчину, зупинився і вигукнув: «Украюина», що на його мові означало «Дівчина молода». Дівчина прокинулась, хан схопив її і забрав із собою. Мати, побачивши це, опустилася на коліна і стала благати Господа Бога захисту для своєї єдиної дитини. Раптом стало все чорне-чорне, загримів грім, затряслася, здригнулася земля, а потому  все стихло… По небу пропливали ніжно-блакитні хмаринки. Лише курява здіймалась навкруги, і на полі стояла самотня вдова.Пішла вона плачучи по землі шукати свою дитину. А в пам’яті лишилося одне – Україна, Україна. Йшла… З очей падали сльози. І там, де на землю падали сльозинки, проростали квіти волошки. Мати йшла боса, колола ноги, і, де на землю падала крапля крові, виростали маки. Де пройшла мати по землі, так і стала та земля зватись Українаю

Вчитель: Гірким і тернистим був шлях України у боротьбі за волю та незалежність. Україна знана і визнана. Українці виразно відрізняються від слов’янських і неслов’янських народів. Передусім – мовою. Українська мова – одна з найпрекрасніших й найбагатших мов поміж мовами інших слов’янських, та й не тільки слов’янських народів. Її називають солов’їною.

Читець 2: Спитай себе, дитино, хто ти є,

І в серці обізветься рідна мова;

І в голосі яснім ім’я твоє

Просяє, наче зірка світанкова.

З родинного гнізда, немов пташа,

Ти полетиш, де світу далечина,

Та в рідній мові буде вся душа

І вся твоя дорога, вся Вітчизна.

У просторах, яким немає меж,

Не згубишся, як на вітрах полова.

Моря перелетиш і не впадеш,

Допоки буде в серці рідна мова.

Вчитель: Сьогодні ми в скорботі й з великою вдячністю згадуємо Героїв Небесної сотні, котрі відтепер постійно споглядатимуть за нами та нашими вчинками. Майдан став символом боротьби, символом утвердження  прагнень до європейських цінностей у споконвічно європейській державі. І за цю боротьбу, за нашу з вами свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі. І більшість  з них – молоді, сильні. Ті, хто лише починав жити.

Убиті в столиці герої мають стати прикладом для кожного свідомого українця, що маємо робити все від нас залежне, щоби ті смерті не були марними. Країна після трагедії стала іншою і потребує реальних змін в усіх сферах життя. Небесна сотня –новітні герої України. Вони полягли за нас із вами, юні, чорноброві хлоп’ята, яким судилося вже стати чорнобривцями, як сказав поет. Їхній приклад має зупинити й тих, хто нині розпалює вже нове, інше протистояння.

За  час  Майданув усіх  справжніх  українців  в  душі  звучали  слова  «Слава  Україні!»  –  «Героям  слава!»
Та  сьогодні  ми  вже  знаємо,  що  герої   не  вмирають,  вони  живуть  у  нашій  пам’яті,  вони  живуть  у  тих,  хто  продовжує  їх  справу,  вони  живуть  доти,  поки  жива  їх  справа.
Їх –  104…  З  різних  куточків  України,  різних  за  національністю,  освітою,  соціальним  станом.І  серед  тих,  хто  навіки  увійшов  у  небесну  сотню,  є  і  наші  земляки.

Опанасюк  Валерій.  Народився  20 травня 1971 року.  Проживав  у  м.  Рівне,  працював  автомеханіком.  Загинув  20 лютого 2014  року  від  кулі снайпера,  коли  витягував  з  передової  поранених  людей.  У  Валерія  залишилось  четверо  маленьких  дітей:  найменшому  сину  лише  2  роки,  найстаршій  дочці  –  12.  Вони  вже  ніколи  не  побачать,  як  щиро  і  безтурботно  усміхається  їх  татко.

Храпаченко Олександр.Народився18 вересняя 1987 року.  Рівнянин.  Якби  збулися  його  мрії,  то  Україна  мала  б  талановитого  театрального  режисера.  Сашко  любив  подорожувати  і  займався  скелелазінням.  Він  був  членом  Волинської  сотні  самооборони  Майдану.  Загинув   20 лютого 2014  року  від  пострілу  снайпера.

       Городнюк Іван. Житель  м. Березне Рівненськоїобласті.  Помер через хворобу, яку отримав на Майдані (19 лютого Іван повернувся додому з Майдану, адже під час останнього штурму “беркутівцями” його облили водою з водометів і побили. Звернувся до лікарів, почав лікуватися, але вночісерцемолодогочоловіка не витримало і зупинилося. Був членом  Волинської  сотні  самооборони  Майдану,  мав  псевдонім  «Месник»
         Арутюнян Георгий.  Народився  4 липня 1960 року  в  м. Батумі,  був  громадянином  Грузії,  але  рідним  йому  стало  й  українське  місто  Рівне.  Загинув  20  лютого  від  кулі  снайпера  на  барикадах  біля  Монументу  Незалежності  в  Києві.  Його  трирічна  донечка,  яка  залишилась  круглою  сиротою,  колись  зрозуміє,  що  татко  боровся  за  її  краще  життя.

На Донбасі загинув солдат українських збройних сил з селища Клевань, Рівненського району, Рівненської області. Мінометник, 37-річний боєць 93-ї бригади Олександр Бойко був поранений сьогодні під час обстрілу бойовиками у селещі Піски Донецької області. Від отриманих ран Олександр помер дорогою до госпіталя.

Вшануємо їх пам'ять хвилиною мовчання.

Хвилина мовчання

Споконвічна боротьба за волю України не могла не дати паростки волі, паростки свободи. Україна здобула самостійність і позбулася протекторату ненажерливих сусідів. Росія споконвіку була «старшим братом» щодо України. І хоче, щоб під його «чоботом» ми були завжди. Тому й розпалює національну ворожнечу, щоб зробити нашу державу розрізненою та беззахисною.

Україна – це краплина сонця на карті світу. Вона осяяна багатовіковими традиціями, піснями, історією. Наша земля наділена неоціненними скарбами та багатствами родючих земель та повноводних рік.

У кожного з нас є рідна хата. Подумайте, скільки потрібно праці, щоб утримувати в домі порядок і лад, щоб було в ньому чисто і затишно, щоб жилось заможно.

Україна – наш спільний дім. Тож маємо дбати усі, щоб були в ній добробут і лад, мир і злагода, вічна краса. Усі ми повинні усвідомити: своє, рідне – не тільки хата й подвір’я, а й вулиця, село чи місто, де ти живеш, ліс і річка, степ і море , і вся розмаїта наша країна.

Учень: Хай вище виросте пшениця,

Хай глибшає дніпрове дно!

Не розділяють нас границі,

Бо ми побратані давно.

Учитель: Символічним є те, що на Майдані, виборюючи свою свободу й нове життя для України, стояли поруч пліч-о-пліч представники різних регіонів України: Івано-Франківська і Харкова, Львова і Кіровограда, Чернівців і Полтави, Рівного, Одеси і Севастополя.

А коли після анексії Криму та подій на сході України сотні сімей, зіткнувшись із труднощами, змушені були покинути свої домівки у пошуках безпеки, їх охоче прийняли родини з Прикарпаття, Волині, Київщини, Черкащини та інших територій України.

Це ще раз доводить, що Україна – єдина держава, і кримські татари разом з українцями і всіма іншими національностями, які проживають на території України – єдиний народ.

Учень: Розцвiтай, Україно,
Ти квiтками калини
I рости, Україно, синiв,
Щоб вони тебе милу
Захищати зумiли
Вiд усiх чужакiв-ворогiв.

Учень:А дочкам своїм, рiдна,
Ти наказ рознеси всiм,
Щоб синочкiв ростили своїх,
До науки привчали
I добру щоб повчали
Та поваги до рiдних батькiв.

Учень:Хай буде Україна
Багата та сильна,
Та щоб горя не знала вона,
Щоб була вона гарна,
Щоб була вона вiльна,
Україно моя чарiвна!..

Учень:Нам сам Бог помагає
Й землю благословляє,
В боротьбi за життя нас веде
За свою Батькiвщину,
Бо немає країни
Краще нашої бiльше нiде!..